Рік: 2026 Актори: Пріянка Чопра, Карл Урбан, Ісмаель Круз та інші Режисер: Френк Флаверс Студія: Amazon Prime Жанр: бойовик Наша оцінка: 5/10
“Блеф” — новий бойовик від Amazon, який із трейлерів обіцяв історію про втечу, помсту та повернення до темного минулого. У центрі — колишня головорізка, яка намагається почати нове життя, але змушена знову взятися за зброю, коли з’являється людина, що колись повністю контролювала її долю. Звучить як класичний рецепт жанру, і, по суті, саме ним фільм і виявляється.
“Блеф” із самого початку демонструє, яким він буде фільмом. Це банальна історія про помсту, втечу та хворого виродка-антагоніста, який у минулому мав абсолютний контроль над головною героїнею. Подібне ми бачили вже десятки разів, і здивувати цим сьогодні навряд чи можливо. Та, якщо бути чесним, автори й не намагаються ламати жанрові шаблони чи переосмислювати формулу.
Адже у фільму стоїть зовсім інша задача — розважити вас у томний, нудний або навіть сумний вечір. І, в принципі, очікувати чогось більшого від повнометражного бойовика виробництва Amazon зараз не варто. Останнім часом у студії стабільно виходять якісні серіали і то не завжди, а от із великим кіно, особливо з екшеном, справи складаються значно гірше.
Основна проблема стрічки в тому, що, попри спроби розважити глядача, він повністю забуває про сюжет. Усе написано настільки банально й передбачувано, що в певний момент можна відверто занудьгувати, навіть попри чималу кількість непоганого екшену на екрані. А цього для бойовика замало. У будь-якому подібному фільмі глядач усе одно хоче за щось зачепитися: переживати за персонажів, гадати, куди поверне історія, ловити бодай мінімальну інтригу. У “Блефа” нічого з цього просто немає.
Персонажі розкриті слабко. Нам одразу кидають у кадр максимально поганого хлопця і він поганий просто тому, що поганий. Без нюансів, без пояснень, без внутрішнього конфлікту. Є неоднозначна головна героїня, яка начебто робила страшні речі через обставини, але з іншого боку — ці вчинки були настільки жорстокими, що співпереживати їй складно. Вона балансує між образом матері та колишньої вбивці, але сценарій не дозволяє цьому конфлікту розкритися повноцінно. Також нам дають майже безпорадного хлопчика з інвалідністю й буквально підштовхують: ось, переживай за нього. Але емоції не працюють за командою. І коли цей хлопчик у фіналі раптом стає мало не учасником бойових подій — це виглядає щонайменше дивно.
У сценарії немає ані крихти інтриги. Усе, що мало бути таємницею, читається надто легко. Усі смерті передбачувані, а персонажі, які гинуть, не настільки цікаві, щоб їх було шкода. Фільм не залишає жодних гачків для глядача, ні сюжетних, ні емоційних. Після перегляду не виникає відчуття, що ти щось пережив або відкрив.
Єдине, чим “Блеф” справді бере — це екшен. Він не завжди якісний, і за фінальну бійку мені особисто хотілося б заборонити постановникам надалі знімати такі сцени, настільки вона хаотична й непродумана. Але до цього, особливо в денних епізодах, усе виглядає доволі пристойно. Постановка бійок, трюки, динаміка — на хорошому, але середньому рівні. Хоча складно повірити, як Карл Урбан і Пріянка Чопра з легкістю розкидають натовпи ворогів. Це не супергеройське кіно і не “Джон Вік”, а звичайні пірати й кримінальні елементи.
Щодо акторських робіт — вони радше стандартні. Карл Урбан харизматичний, його акцент і холодний погляд додають образу переконливості. На екрані він виглядає ефектно, але його персонаж — це злодій із коміксу нульових: злий просто тому, що сценарій так вирішив. Пріянка Чопра трохи краще впоралася зі своєю роллю. Їй вдалося витримати баланс між образом матері та жорсткої жінки з кривавим минулим. Проте в ключових сценах, де з’являється бодай натяк на драматизм, вона не завжди витягує емоційно
Технічно ж стрічка виглядає добре. Операторська робота приємна, картинка насичена, графіка не ріже око, постановка трюків виконана якісно, якщо не зважати на сценарну нереалістичність, коли один герой легко справляється з десятком озброєних противників. Музичний супровід принаймні не дратує й не намагається маніпулювати глядачем.
Тож якщо ви вмикаєте це кіно виключно заради динаміки та середнього, але кривавого екшену, ви можливо отримаєте своє задоволення. Особисто мені для того, щоб бойовик справді спрацював, потрібно трохи більше: хоча б один сильний сюжетний або емоційний гачок.
Як підсумок, “Блеф” — доволі посереднє кіно. Окрім технічної складової, харизматичних акторів і кількох непоганих екшен-сцен, йому майже нічого запропонувати. Я б не радив витрачати на нього час, хіба що ви великий фанат Пріянки Чопри або Карла Урбана. Їх на екрані справді багато.
