Рік: 2025 Актори: Пол Радд, Джек Блек, Деніела Мельхор, та інші Режисер: Том Горнікон Студія: Columbia Pictures Жанр: комедія, сатира, пригоди, фантастика Наша оцінка: 6/10
Я, чесно кажучи, ніколи не був палким фанатом оригінальної “Анаконди”. Але вона стала одним із тих фільмів, які формували мій смак у дитинстві. Тоді це був справжній горор-атракціон, який справляв враження. Уже подорослішавши, розумієш, наскільки фільм слабкий у плані сюжету, акторської гри й ефектів. Але його культурний слід заперечити важко. Тому комедійний перезапуск 2025 року, де “Анаконда” існує як фільм усередині фільму, я особливо не чекав. Хоча коли немає світла, погоджуєшся на найнесподіваніші кінорішення.
Якщо зовсім коротко — так, фільм лажовий. Але він і не претендує на щось більше. Окрім тупуватих жартів і не завжди вдалих гегів, тут несподівано непогано працює тема дружби, мрій і закулісся кіноіндустрії. Показують, як складно бути режисером-новачком, чи актором-ноунеймом, коли в тебе є амбіції, але немає можливостей. І в цьому моменті фільм раптом стає трохи щирішим, ніж здається на перший погляд. Є кілька твістів: не “вау”, але принаймні не нудні.
Актори явно розважаються і це відчувається. І дивно, але це скоріше плюс. Коли ти щось робиш із задоволенням, коли від цього сам кайфуєш, твоя робота стає чимось максимально приємним. Особливо це помітно по Джеку Блеку і Полу Радду, між якими мало того що класна хімія, так ще й ці два дядька відриваються собі на повну. І ця енергія сповна передається глядачеві. Кіно динамічне, місцями кумедне, подекуди навіть сатиричне. Є приємні пасхалки й неочікувані камео, які додають настрою.
Тож громити нову “Анаконду” я не буду. Це легкий, трохи дурнуватий, але живий фільм на вечір, щоб розслабитися після важкого дня. Просто не чекайте від нього більше, ніж він може дати. І так — з попкорном він заходить значно краще. Перевірено.
